Андрій Полтавцев — студент відділення післядипломної освіти. З 2014 року є волонтером організації «Психологічна кризова служба». Під час складання сесії він люб’язно погодився поспілкуватися зі мною, зауваживши, що за час його роботи найбільше закарбувався в його пам’яті обстріл під Маріуполем, у с.Сартана, де він на власні очі бачив понівечені тіла як мирних жителів, так і військових. Згодом потрапляв і під інші обстріли… Але, відповідаючи на мої запитання, не акцентував на цьому свою розповідь.

-         Андрію, що Ви можете розповісти про службу, волонтером якої є?

-         Із вищевказаною службою почав активно співпрацювати у лютому 2014 року. Із початком воєнних подій багато волонтерів-психологів почали допомагати вимушеним переселенцям, військовопораненим, а потім робити психологічний супровідвійськових на передовій. Згодом виникло декілька напрямків співпраці з Міністерством оборони України та Генштабом. Ми займаємося психологічною підготовкою бійців на етапах мобілізації, ротації, демобілізації. Нещодавно розпочали роботу на етапі реабілітації бійців після демобілізації.

-         У чому безпосередньо полягає Ваша робота?

-         Навчаю бійців на етапі мобілізації, як позбутися негативних наслідків бойового стресу, методикам психологічної саморегуляції та психологічної самодопомоги. Ці методики розроблені фахівцями із Чехії, Польщі, Ізраїлю, Франції, США. Інструктори із цих країн приїздили, щоб навчати волонтерів опанувати вищезгадані методики.

-         Чи є можливість у молоді та людей старшого віку долучитися до роботи вашої служби?

-         «Психологічна кризова служба» прийме всіх, хто побажає у ній працювати, оскільки вона є волонтерською. Вік – необмежений, перевага надається особам, які мають освіту психологічного спрямування. Але при наявності й іншої освіти робота теж знайдеться для всіх охочих.

-         Як вважаєте, наскільки Ваша робота є потрібною?

-         Так, безумовно. Бійці повинні бути готовими до того, що їх чекає на передовій. Ті, із ким психологи проводили відповідні заняття, менше страждають від стресових розладів. За світовою статистикою, після бойових дій, у 25 % бійців можуть виникнути посттравматичні стресові розлади, а після нашого навчання – ризик виникнення  знижується до 5-7%. По всій Україні волонтерів-психологів «Психологічної кризової служби», які займаються психологічною реабілітацією бійців та вимушених переселенців, близько 600 осіб, серед них 80 % – жінки. За результатами досліджень, бійці більше довіряють саме психологам-жінкам, а не чоловікам.

-         У нашому виші є психологічні спеціальності. Чи змогли б Ви  провести заняття зі студентами, які навчаються на цих спеціальностях?

-         Так, якщо адміністрація університету запросить нас, то ми, звичайно ж, приїдемо, покажемо, навчимо, розповімо всього, що знаємо самі.

Найближчим часом планую офіційно працювати у Міністерстві оборони України. Хочу подякувати ректору університету Віктору Коцуру та керівникові відділення післядипломної освіти Тетяні Білобровко за створення комфортних умов для осіб, які здобувають другу вищу освіту.