Оскільки на окремих спеціальностях нашого вишу російська мова вивчається як іноземна, стала можливою участь нашої землячки, доцента університету Людмили Довбні в роботі міжнародного науково-педагогічного зібрання викладачів російської мови, яке проходило 4-5 жовтня в м. Ульяновську (Російська Федерація). Зібрання відбувалося у два етапи: заочному — «Російська мова — духовний інтегратор міжнародного співтовариства» і очному — «Російська мова — загальнолюдський код культурної співдружності та історичного взаємозв’язку». На останньому науковці та практики з різних країн світу ділилися своїми міркуваннями й досвідом із питань лінгвістики і методики навчання мов. Змістовними та цікавими були доповіді вчених, котрі викладають російську мову як іноземну в Москві й Санкт-Петербурзі, у Казахстані й Киргизстані, у Німеччині й Молдові, в Україні й Білорусі тощо. Усього в науково-педагогічному зібранні взяли участь близько 2 000 осіб із різних країн світу. Це викладачі російської мови, котрі працюють переважно не в російськомовному середовищі. На засіданнях виголошувалися й активно обговорювалися проблеми опанування російської мови як іноземної з огляду на шляхи й засоби, які сприяють не лише опануванню російської мови, а й піднесенню культури рідного мовлення. У зв’язку з цим доцент нашого університету Людмила Довбня виступила з доповіддю на тему «Міжмовна омонімія в системі роботи викладача російської мови з майбутніми вчителями початкових класів», у якій здійснила зіставну характеристику слів української і російської мов, тотожних або близьких за формою, але різних за значенням, таких, що сягають одного архетипу, а також поділилася власним досвідом роботи в аспекті дидактичних можливостей засвоєння міжмовних омонімів майбутніми фахівцями в галузі початкової освіти, закцентувавши увагу слухачів на недопущенні в мовленні студентів помилок, викликаних недостатнім володінням українською чи російською мовною нормою, запропонувала систему завдань та вправ, спрямованих на формування стійких лексико-семантичних умінь і навичок в українській та російській мовах. Головне ж, що кожен з учасників почерпнув із конференції, — це товариські наміри, добра воля й бажання бачити один в одному рівноправних і взаємно зацікавлених наукових партнерів.
|