Кафедра української і зарубіжної літератури та методики навчання є однією з найкращих за результатами рейтингу наукової роботи університету. Викладачі активно впроваджують норми Болонської Декларації, на сучасному рівні оформили всі необхідні матеріали з дисциплін літературознавчого циклу у спеціальні науково-методичні комплекси, які супроводжуються рекомендаціями для студентів. Кредитно-модульна система викладання та особистісно орієнтоване навчання є засадами викладацької діяльності кафедри.
Члени кафедри активно підвищують свій фаховий рівень. Протягом 2004-2006 років Мазоха Г.С. навчалася в докторантурі і успішно захистила докторську дисертацію. Дига Н.В. проходила аспірантуру, що завершилося захистом кандидатської дисертації у 2006 р. У 2005-2008 рр. Каплюк К.М. навчалася в аспірантурі і захистила кандидатську дисертацію у вересні 2010 року. Усі викладачі регулярно проходять стажування у провідних університетах та академічних інститутах України.
При кафедрі функціонують дві аспірантури, одна з них створена у 1997 році, за спеціальністю 10.01.01. – українська література, другу відкрито у 2005 році за спеціальністю 13.00.02. – теорія і методика навчання літератури. Функціонують також докторантури зі сп. українська література та зі сп. теорія і методика навчання української літератури. Кандидатськими дисертаціями керують професори кафедри, вони ж виступають консультантами при написанні докторських дисертацій.
За останні три роки (2010-2012 рр.) члени кафедри виступили співавторами одного методичного посібника (Наш першорозум: Вивчення творчості Г. Сковороди в школах, ліцеях, гімназіях, коледжах: методичний посібник / [за заг. ред. Г.Л. Токмань, М.П. Корпанюка]. – м. Переяслав-Хмельницький: ФОП О.М. Лукашевич, 2012. – 420с.), авторами монографії (Дига Н.В. Розвиток пізнавальної активності учнів 5-8 класів під час вивчення творів історичної тематики: монографія. – м. Переяслав-Хмельницький: ФОП О.М. Лукашевич, 2012. – 210 с.; Каплюк К.М. Монографія: Специфіка діалогічної взаємодії поза текстових та внутрішньо-текстових хронотопів романістики Р.Іваничука. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агенство». – 2011. – 204 с.; Корпанюк М.П., Александрович Т.З. Поетика прози Григорія Сковороди. – Корсунь-Шевченківський, 2011. – 269 с.) авторами підручника з грифом МОНмолодьспорту (Токмань Г.Л. Методика навчання літератури в середній школі: Підручник. – К.: ВЦ «Академія», 2012. – 312 с.), посібники та підручники з зарубіжної літератури авторами 61 статті у фахових виданнях, 13 статей в інших видах видань та 4-х публікацій у зарубіжних виданнях. Члени кафедри постійно беруть учать у Міжнародних та Всеукраїнських наукових, науково-практичних конференціях.
Члени кафедри є організаторами і учасниками всеукраїнських та міжнародних наукових конференцій, презентацій, дискусій, видавничих проектів тощо. Так, М.П. Корпанюк є ініціатором проведення всеукраїнської наукової конференцій, присвяченої М.Максимовичу, та всеукраїнських Сковородинівських читань, що проводяться регулярно. Він очолює загальноуніверситетський Науковий центр сковородинознавства, який координує опрацювання творів Г.Сковороди викладачами, студентами, магістрантами.
Корпанюк М.П., Токмань Г.Л., Мазоха Г.С. є членами спецрад із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Корпанюк М.П. – входить до складу бюро Національної асоціації українознавців, а також є членом експертної комісії ВАК України. Токмань Г.Л. входить до редколегії журналу "Дивослово”. Професори кафедри входять до складу редколегій фахових збірників наукових праць.
Члени кафедри виступають опонентами на захистах дисертацій, рецензентами наукових, навчальних, методичних видань. Вони керують написанням кандидатських дисертацій, магістерських, дипломних і курсових робіт. Доктори наук створюють та розбудовують власні наукові школи, а саме: медієвістики (Корпанюк М.П.); літературознавчо-методичного діалогізму (Токмань Г.Л.), літературної мемуаристики (Мазоха Г.С.).
Кожний науковець очолює проблемну наукову групу студентів та магістрантів, яка колективно й багатоаспектно розробляє актуальну в науці тему.
Медієвістичний напрямок наукової роботи репрезентує д. філол. н., професор М.П. Корпанюк. Його праці порушують актуальні в національній гуманітарній царині питання про українсько-польське літописне порубіжжя. Поглиблене опанування закономірностей та особливостей розвитку давньої національної літератури студентами запропоноване професором у спецкурсі «Стилі національного літописання XVI–XVIII сторіч», в тематиці курсових та дипломних робіт, магістерських досліджень.
Професор Мазоха Г.С. – автор відкривавчих праць з мемуаристики, вона дослідила епістолярій українських та зарубіжних письменників другої половини ХХ ст. в історичному та художньому контексті доби. Автор численних книг і статей проводить пошук у напрямах мемуаристики і зарубіжної літератури. У книзі «Відлуння епохи: письменницький епістолярій другої половини ХХ ст.», що є науково-документальним виданням, повернено багату в ідейно-художньому плані творчу спадщину митців. Професор Мазоха Г.С. читає спецкурс «Літературна мемуаристика», у якому висвітлює питання цієї галузі літературознавства, широко використовуючи власні здобутки. У рамках аспірантури відбувається формування наукової школи з мемуаристики.
Мазоха Г.С. – досвідчений фахівець із зарубіжної літератури, курс якої вона викладає протягом 20-ти років. Є автором розділу з американської літератури, зокрема статті про творчість Е.Хемінгуея, у навчальному посібнику із зарубіжної літератури з грифом МОНмолодьспорту (2010). У колі її зацікавлень – творчість англійських романтиків Шеллі, Кітса, Байрона. Працює також над дослідженнями із літератури постмодернізму. Її методичні напрацювання у цій царині є зразком для магістрантів та молодих викладачів. Професор керує співпрацею кафедри з Югорським державним університетом (Росія), зокрема обміном науковими працями для опублікування у фахових збірниках, участю у науково-практичних конференціях, організацією творчих зустрічей.
Літературознавство межує з іншими галузями гуманітарного знання, вивчення взаємозв’язків з такими науками, як філософія, психологія, лінгвістика, історіософія, до того ж у світовому контексті, є вимогою нашого часу. Інтегральне спрямування має наукова діяльність Г.Токмань, яка захистила кандидатську дисертацію з української літератури і докторську – з методики навчання літератури. Професор Токмань Г.Л. проводить теоретико-літературні студії, у центрі яких текстуальний діалог між українською філософською лірикою ХХ ст. і філософськими працями екзистенціалістів. Її перу належать теоретико-літературні узагальнення про діалогічне літературознавче вивчення художнього тексту, про особливості літературного екзистенціалізму тощо. Праця Г.Л.Токмань «Методика навчання літератури в середній школі» (2012) стала етапом у розвитку вітчизняної методичної науки.
Студенти і магістранти пишуть курсові та кваліфікаційні дипломні роботи, керуючись рекомендаціями, викладеними у навчальному посібнику Г.Л.Токмань «Курсова, бакалаврська, дипломна, магістерська роботи з української літератури та методики її викладання в школі», що має гриф МОН України. Інноваційні методи навчання літератури, запропоновані професором, використовують викладачі різних регіонів, як у середніх, так і у вищих навчальних закладах.
Наукове дослідництво студентів утілюється в такі форми, як курсові і дипломні роботи, доповіді на засіданнях гуртків і під час конференцій, виступи на фахових олімпіадах, публікація результатів досліджень. Організатором цієї діяльності є доцент, к.пед.н. Л.М.Козубенко. Філолог-зарубіжник і водночас методист викладання літератури, він плідно опрацьовує концепцію гуманістичних загальнолюдських вартостей в українській та зарубіжній літературах., а також жосліджує проблеми сучасної зарубіжної критики. Такі студії успішно апробовані у фахових статтях та у навчально-методичному посібнику з грифом МОН України («Зарубіжна літературна критика: напрями, течії, постаті»). Редагує збірник студентських наукових праць «Літературознавчі студії», який виходить на кафедрі.
Доц. Н.П. Смірнова є дипломованим ученим з фольклористики. Важливим аспектом її студій є актуалізація матеріалів періодичних видань першої половини ХІХ ст. На сьогодні вона працює над докторською дисертацією, яка стосується теоретичних питань розвитку літературної казки (тема у формулюванні «Літературна казка ХХст.: еволюція, поетика, жанрові модифікації» закоординована в Інституті літератури НАН України). Маючи кваліфікацію за базовою освітою вчителя української та французької мов, дослідниця плідно з’ясовує україно-французькі літературні взаємини, вивчає особливості формування художньої специфіки європейської літературної казки.
К. філол. н. О.М. Свириденко, яка входить у наукову школу проф. М.П. Корпанюка, опрацьовує феномен романтизму в літературі, у цьому науковому полі перебувають її дисертаційна праця про А. Метлинського та сьогоднішні здобутки в галузі оніристики і реінтерпретації класичних художніх текстів. На сьогодні вона працює над докторською дисертацією, здійснюючи компаративне дослідження творчості О. Стороженка та Гофмана в контексті розвитку українського та європейського романтизму.
Кафедра формує методичну майстерність студентів і магістрантів. К. пед. н. Н.В. Дига виробила власну систему інтелектуально активного розгляду історичних творів у школі, вона успішно вчить студентів інноваційним методам викладання, пошуковій методиці, емоційному забарвленню роздуму, громадянському вибору особистості, національній самосвідомості. Результати своєї наукової діяльності апробує на Всеукраїнських та Міжнародних конференціях та в публікаціях, які стосуються методики викладання зарубіжної літератури у школах та ВНЗ.
Кафедра творчо співпрацює з Інститутом літератури імені Тараса Шевченка, Інститутом фольклору, етнології імені М. Рильського, Інститутом української мови НАН України, з Інститутом педагогіки АПН України, Київським славістичним університетом, Київським лінгвістичним університетом, Гуманітарним інститутом НАУ, університетами Варшави, Мюнхена, Пряшева. Наприклад, запроваджено спільну з АПН України регулярну Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Діалог між літературознавством і методикою навчання: аналіз художнього твору».
|
