Одинадцята Всеукраїнська науково-практична конференція «Україна – країни  Сходу в ХХІ столітті в діалозі мов, культур, педагогічних систем: ціннісні виміри особистості», відбулася 27 жовтня в Київській гімназії східних мов №1 – Асоційованій школі ЮНЕСКО.

Співорганізатор конференції: Інститут педагогіки Національної Академії педагогічних наук України.

Конференція пройшла за сприяння Міністерства освіти і науки України, Інституту модернізації змісту освіти МОН України, Київського міжнародного університету.

На конференції були представлені відділи дидактики, навчання української мови та літератури, навчання іноземних мов, навчання географії і економіки, суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України,  Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Інститут сходознавства імені А. Ю, Кримського НАН України, ДНУ Інститут модернізації змісту освіти МОН України, 9 вищих навчальних закладів України, загальноосвітні навчальні заклади  різних  типів столиці та 5-ти областей України, управління освіти молоді та спорту Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації.

На пленарному засіданні виступили з привітанням та розповідями про розвиток  загальної  середньої  освіти  дипломати Посольств в Україні Республіки Корея, Держави Палестини, Турецької Республіки, Інституту Конфуція при КНУ імені Тараса Шевченка, школи при Посольстві Ісламської Республіки Іран в Україні.

На пленарному засіданні, під час роботи 4-х секцій, «Мовна особистість у діалозі культурно-мовних цінностей ХХІ століття» ( дві підсекції на базі української мови та літератури та іноземних мов),  «Розвиток морально-громадянських цінностей особистості: досвід, перспективи розвитку педагогічних систем», «Національні цінності у діалозі української та східних культур у педагогічних системах ХХІ століття», учнівська студія «Діалог і взаємодія етнонаціональних цінностей українського, східних та англомовних народів: основоположні принципи толерантної особистості ХХІ століття». Для учасників студії було проведено тренінг на тему «До успіху на власних крилах».

Вчені,  викладачі ВНЗ, педагоги-практики, учнівська молодь заслухали змістовні доповіді напрацювання в галузі філософії, мовознавства, сходознавства, педагогіки у контексті проблематики конференції, обговорили проблему  ролі  діалогу  мов,  культур, педагогічних систем у контексті ціннісних орієнтирів особистості.

Конференція прийняла рекомендації та звернення до Міністерства освіти і науки України, органів місцевої влади, до педагогічних працівників України.

На конференції виступила і магістрантка природничо-технологічного факультету (кафедра географії та методики викладання географії) ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»  Галена Олена. У доповіді «Розвиток  національної свідомості учнів на уроках географії (Європейський контекст)» магістрантка підкреслила: «Формування  активної  життєвої позиції молоді в поєднанні з розумінням спільної європейської належності - одне з найважливіших завдань освіти для європейського виміру України. Сучасна школа сприяє розвитку демократичної культури, формуванню необхідних для проживання в європейському співтоваристві компетентностей, політико-правових і соціально-економічних знань. У наш час існує досить багатий арсенал вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо застосування різних способів і варіантів впровадження інтегрованих знань у навчально-виховний процес.

Роль фізичної і економічної географії  у вихованні в учнів патріотизму, гордості за свою Батьківщину, почуттів поваги до інших народів, різних країн має вирішальне значення у формуванні молодої людини як громадянина. Кожна тема, кожний урок географії – політико-виховна інформація, надання учням знань про європейські демократичні здобутки та особливості становлення демократичного суспільства в Україні, створення умов для набуття молодим поколінням позитивного європейського досвіду, демократичної поведінки та комунікативної взаємодії, формування необхідних компетентностей, сприяння становленню активної позиції молоді щодо реалізації ідеалів і цінностей розвитку демократичного суспільства в Україні.

Знання мов, культури народів, їх прав, повага до історичного вибору держав — конкретний шлях до взаєморозуміння та стабільного забезпечення миру на землі, що сприяє розвитку особистості її духовному зростанню в міжнародному співтоваристві. На підставі усних відповідей учнів, спостереження за їх поведінкою, проведення анкетування вдалося у першому наближенні з’ясувати, що використання на уроках і виконання самостійних творчих завдань на основі патріотичного матеріалу діє на учнів здебільшого позитивно, хоча окремі учні (старшокласники) байдужі до минулих досліджень і мандрівок українців, мотивуючи тим, що нині Україною багато втрачено і мало чим можна пишатися».

Цитуючи відомого українського етнолога Галину Лозко, доповідач зазначила: "Не можна виховувати громадянина певної держави, не визначивши для нього цілком певних координат, як не можна будувати  громадянського суспільства, не виховуючи власних громадян. Людина – політична істота і як таку її потрібно готувати до життя різноманітними засобами».