КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Первинна профспілкова організація Переяслав-Хмельницького
державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди
Меню сайту

Корисні посилання
  • Київська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України
  • ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
  • Федерація Профспілок України
  • Державний вищий навчальний заклад "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди"
  • Асоціація Правозахисних Організаторів Студентів України

  • Форма входу


    Календар
    «  Червень 2016  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
      12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930

    Пошук

    Архів записів

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Вітаю Вас, Гість · RSS 13.12.2017, 10:17

    Головна » 2016 » Червень » 6 » У ХОДІ СЕМІНАРУ ОБМІНЯЛИСЯ ПЕРЕДОВИМ НАУКОВИМ ДОСВІДОМ ТА ДУМКАМ
    21:38
    У ХОДІ СЕМІНАРУ ОБМІНЯЛИСЯ ПЕРЕДОВИМ НАУКОВИМ ДОСВІДОМ ТА ДУМКАМ

    До науки з презирством ставляться неуки,

    люди малоосвічені захоплюються нею, і тільки

    мудрі люди творять та використовують її

       16 травня в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди стартував традиційний Фестиваль науки, присвячений Дням науки в Україні — професійному святу тих громадян, діяльність яких так чи інакше пов’язана з науковими пошуками. У конференц-залі імені Василя Сухомлинського зібралися науковці, викладачі та співробітники вищого навчального закладу, завітали на зібрання й поважні гості — кандидат біологічних наук, фахівець з навчальних ресурсів «Інтелектуальна власність та наукові дослідження» Ірина Тихонкова та заступник директора наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» Тетяна Борисова.

      Відкриття науково-практичного семінару розпочалося зі вступного слова проректора з наукової роботи Переяслав-Хмельницького педагогічного університету Сергія Рика, в якому він привітав усіх учасників та гостей зібрання з початком роботи, зазначивши, що семінар є гарною нагодою для обміну науковим досвідом, думками та новітніми дослідженнями.

    Із ґрунтовною, засадничою доповіддю про можливості платформи Web of Science (Thomson Reuters) для якісних наукових досліджень, навчання та підвищення кваліфікації для фахівців педагогічного профілю виступила Ірина Тихонкова. Вона звернула увагу присутніх на те, що, відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», науковий результат — це нове наукове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях інформації. Науковий результат може бути у формі звіту, опублікованої наукової статті, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття, проекту нормативно-правового акту, нормативного документа або науково-методичних документів, підготовка яких потребує проведення відповідних наукових досліджень або містить наукову складову.

      Ірина Тихонкова проаналізувала цикли наукової діяльності, бази наукової літератури, принцип цитування у Web of Science Core Collection, інформаційну платформу Web of Science та її контент. Науковець ознайомила присутніх із критеріями відбору журналу до Web of Science Core Collection, унікальною перспективою для українських установ спробувати можливості Web of  Science через консорціум http://everum.org.ua, а також повела мову про те, що дає науковцю публікація у виданнях, що індексуються Web of Science (Core Collection). Доповідач підкреслила, що актуальність досліджень визначається науковою спільнотою, віддзеркаленням чого є кількість і якість статей за даною темою у визнаних виданнях і закликала науковців університету скористатися унікальним шансом працювати з інформацією на світовому рівні, виконувати роботу та публікуватися в кращих виданнях, коректно презентуючи власні здобутки.

      У свою чергу Тетяна Борисова під час свого змістовного виступу зосередила увагу присутніх на тому, як публікуватися в якісному науковому виданні. Доповідач зосередила увагу на тому, як правильно обрати журнал для публікації та підготувати саму статтю, зазначивши, що під час відбору журналу слід звертати особливу увагу на те, чи є на сайті уся інформація про видання (редакційна колегія, контакти, хто видавець), чи індексується журнал, чи описаний процес рецензування, чи відкрито описана процедура оплати для статей відкритого доступу, чи є на сайті вся необхідна інформація для авторів (вимоги до подання публікацій, даних, мультимедіа, етики тощо). Тетяна Борисова наголосила на тому, що методологія повинна бути такою, яку можна перевірити, опис літератури має бути повним і містити найновіші дослідження, також не слід забувати вказувати тих, хто допоміг у проведенні досліджень або ж надав фінансування.

      Характеризуючи складові списку літератури, доповідач узагальнила, що будь-яка інформація, що не є «загальними знаннями» чи не отримана науковцем особисто, повинна мати посилання на джерело і порадила використовувати бібліографічні менеджери. Пані Тетяна зазначила, що бібліографічні менеджери дозволяють упорядкувати бібліотеку, легко шукати і додавати інформацію по існуючих документах, здійснювати синхронізацію стаціонарної та онлайн-бібліотек, оформлення списків літератури за різними стилями, проставляти посилання у документі під час роботи у Word (встановлення спеціальних плагінів). Особливу увагу Тетяна Борисова звернула на рецензування, яке являє собою критичний відгук, що містить аналіз, оцінку, критичний розбір, рекомендацію до друку наукової статті фахівцем — ученим тієї ж галузі (або спорідненої), до якої належить наукова стаття. Доповідач підкреслила, що об’єктом оцінювання є повнота, глибина, всебічність розкриття теми, новизна та актуальність поставлених завдань і проблем, коректність аргументації та системи доказів, достовірність результатів і переконливість висновків.

      За словами Тетяни Борисової, кількість посилань в дослідницькій роботі може обмежуватися вимогами журналу: хтось запитує 60, хтось — 30 (залежно від галузі). Рецензент може вказати на відсутні посилання на новітні публікації з тематики дослідження та огляд застарілої літератури. Деякі журнали зазначають, що 50 % використаної літератури має бути опублікована за останні три роки. Також доповідач наголосила, що часто дослідники зосереджуються на результатах, і опускають опис експериментальної частини. За відсутності детально описаної методології рецензенти можуть припустити, що дослідження не заслуговує на довіру. Опис повинен бути настільки детальним, щоб інший дослідник зміг відтворити дане дослідження.

      Присутні на семінарі мали змогу поставити доповідачам запитання, які їх цікавили, і отримати на них змістовні та вичерпні відповіді. Доповіді, що прозвучали під час засідання, послугували плідним підґрунтям для обміну думками із зазначеної проблематики.

    Переглядів: 96 | Додав: admingy | Рейтинг: 0.0/0
    Copyright MyCorp © 2017
    Безкоштовний хостинг uCoz