8 лютого 2018 р. у Науковій бібліотеці Державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди відкрито для огляду виставку «Трипільська культура: передзвін віків». Проект втілено науковцями Музею трипільської культури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» спільно з працівниками Наукової бібліотеки (завідувач Ольга Шкіра) до 125-річчя відкриття трипільської культури.

Ця спільність належить до кола найрозвиненіших археологічних культур Стародавньої Європи. Відкривачем цієї культури є Вікентій Хвойка. Перші старожитності, пов’язані з трипільськими племенами, він виявив у 1893 р. під час розкопок у Києві на Кирилівській вулиці. Дослідник зацікавився незвичними знахідками, виявленими тут, і продовжив вивчення подібних поселень на Дніпровських пагорбах. У подальшому невтомні пошуки на Київщині, зокрема, поблизу сіл Трипілля, Верем’я, Халеп’я, Ржищева та ін., увінчалися сенсаційним успіхом. Свої перші висновки про відкриття культури давніх землеробів В. Хвойка виголосив у доповіді на ХІ Археологічному з’їзді, що відбувся у Києві 1899 р. Від с. Трипілля вона отримала назву – трипільська археологічна культура.

Трипільське суспільство існувало з кінця VІ до початку ІІІ тис. до н. е. Цей народ заклав підвалини європейської цивілізації, взяв участь у формуванні індоєвропейської спільноти, до якої належать і українці. Завдяки своїй праці, розуму та ресурсам земель, де сьогодні розміщується Україна, трипільці створили високорозвинуте суспільство та досягли гармонії з природним середовищем. Їм ми завдячуємо багатьма винаходами, що пришвидшили технічний прогрес. Серед них – свердлильний верстат, пристрій для відтискування кременевих пластин, поворотний пристрій – предок гончарного кола, а також вертикальний ткацький верстат, завдяки якому вперше на наших землях з’явилася тканина.

На виставці представлені світлини унікальних експонатів, що демонструються у Музеї трипільської культури НІЕЗ «Переяслав», ляльки-мотанки з трипільськими мотивами, виготовлені Валентиною Білоусько та малюнки Зінаїди Васіної, на яких відтворено реконструкції вбрання трипільців-землеробів.