«Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить.
Нам берегти тебе, Соборну і Єдину,
І нам твою історію творить!»

Однією з доленосних дат в історії нашої держави є 22 січня 1919 року. Цього дня на Софіївській площі в Києві було проголошено Акт возз’єднання Української Національної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, який увійшов в історію як Акт Злуки.

«Однині, – підкреслювалося у цьому історичному документі, – воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили та за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Акт Злуки став могутнім виявом волі українців до етичної й територіальної єдності, свідченням їхнього часоусвідомлення, важливою віхою процесу становлення української нації та держави.

Єдина Україна пробула зовсім недовго: серйозні проблеми в економіці та військовий стан, недовіра політиків один до одного призвели до катастрофи. Уже через кілька місяців після возз’єднання більшовики захопили Київ, поляки окупували Східну Галичину, а Закарпаття – Чехословаччина. Тоді державі не вдалося зберегти незалежність і єдність.

Проте об’єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам’яті українського народу, а ідея соборності продовжувала жити. Свідченням того стали січневі події 1990 року, коли мільйони українців вишикувалися в справжній живий ланцюг, що простягнувся від Києва до Львова. Так вони відзначали День Соборності. Цей день окрилив і надихнув усіх українців, змусив повірити у свої сили і прогнав страх перед режимом.

Сьогодні це свято набуває особливого змісту. Воно є символом єдності всіх українців.

Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Хай воля та завзяття згуртовують усіх нас для здійснення всіх планів та задумів, спрямованих на розвиток і зміцнення добробуту та розквіту духовності українського народу!

Слава Україні!