«Гей Іване, Іваночку,
Пусти до хати Маланочку…
Пустіть до хати погріти п’яти,
Пустіть до груби погріти зуби,
Пустіть до печі зігріти плечі…
Напередодні Старого Нового року (у ніч з 13 на 14 січня за новим стилем) відзначають Щедрий вечір або свято Маланки. Цим самим завершується період «Святих вечорів», який тривав з 6 до 12 січня.
За старих часів вважалося, що в новорічну ніч (по старому стилю) сходяться сонце і місяць, і це є початком всього нового, зокрема — Нового року.
У наших предків Маланка символізувала місяць, а Василь (день якого святкується 14 січня) був символом сонця. Вважалося, що в цю ніч Маланка вийшла заміж за Василя.
Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю — щедру. Як і на багатий вечір, кутю також ставлять на покуті. Господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром і випікають спеціальний хлібець – «Маланку» та «Василя», щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.
Зазвичай маланкування розпочинається з появою першої зірки на небі.
Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила. Маланка зі свитою не оминає жодної хати. Біля кожної співає щедрівку, вітає господарів з Новим роком та бажає їм усіляких гараздів:
Щедрий вечір, добрий вечір —
І дорослим, і малечі!
Щастя, радості, любові,
Щоб завжди були здорові
І багаті, і веселі
І надворі, і в оселі.
Щоб Господь оберігав,
Вам усе потрібне дав,
Щоб ви квітли з кожним кроком,
Отже, всіх вас з Новим роком!
Серед ряджених найчастіше зустрічаються образи Маланки, Василя, кози, діда з бабою, циган, ведмедя, журавля, кота...
Уранці на Новий рік (день, присвячений Василію Великому), ходять посівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до
хрещених батьків та інших родичів і близьких. Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком:
Любов людська хай завжди для вас світить.
І серце радістю співа.
Хай поважають Вас і люблять діти.
Дарують вдячності слова.
Здоров’я, щастя зичимо навік,
На все життя добра бажаєм щиро.
Щоб радісним і довгим був ваш вік.
З добром, любов’ю, спокоєм і миром.
Сію, вію, посіваю, з Новим роком всіх вітаю!
На щастя, на здоров'я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, ніж торік, -
Жито, пшениця і всяка пашниця.
|